Лаціо з усіма своїми курортами не скаржиться на нестачу туристів. Вони приїжджають сюди круглий рік. Сучасне місто розділене на дві частини - Верхня Террачина і Нижня Террачина.Террачина знаходиться на березі Гаетанської затоки за 90 км на південний схід від Риму. Це центр курортного регіону Узбережжя Одісея уздовж узбережжя Тирренського моря. Назву регіон дістав із-за згадки його в знаменитій "Одіссеї" Гомера. Верхню частину міста, розташовану над дорогою, вважають історичним центром, тут сконцентровані римські і середньовічні будівлі, вежі, фортеці, багатометрові кам'яні стіни. Населення Террачини старанно охороняє свою культурну спадщину, тут багато музеїв, а цікаві екскурсії привертають увагу не менше, ніж пляжі і море.
Місто було засноване в IX столітті до н.е., за півтора століття до основи Риму. У 600 році до Різдва Христового через Террачину проходила знаменита Аппієва дорога, що сполучає Рим і Неаполь - завдяки цьому поселення, що лежить на шляху між такими важливими містами, набуло особливого статусу і швидко розвивалося. Аппієва дорога досягала самого берега Тирренського моря, тому місто стало ще і одним з головних портів Лаціо. Усе це допомогло Террачині розвиватися і багатіти, накопичуючи не лише матеріальну, але і культурну спадщину.
Саме на цій дорозі Апостол Петро, ховаючись від гніву Нерона, зустрів Ісуса Христа як знак того, що йому треба повернутися в Рим і прийняти страждання в ім'я християнства.
Першими поселенцями тут були кочові індоєвропейські племена, а потім тут стали селитися спартанські воїни, які значно розширили межі міста. Відтоді почалася його активна забудова, яка не припинялася аж до середніх віків. У Террачині побудували оборонну фортецю і безліч храмів, які присвячені старогрецьким богам, так і християнським , а ще - дозорні вежі.
До XIX століття тут знаходилася літня резиденція Пап, і тут же був обраний Папа Урбан II, єдиний, обраний поза стінами Ватикану - в Кафедральному соборі Террачини.
